Балкон

Метт вийшов на свій балкон, відчуваючи легкий вітерець, який грайливо ворушив його волосся. Поглянувши через перила, він помітив фігуру на протилежному балконі. Це був його сусід, Дейв. Вони зазвичай не спілкувалися між собою, але сьогодні щось змусило Метта підійти до перил і махнути в бік Дейва. Дейв відповів махом руки, і на обличчі в обох з'явилася усмішка. Попри те, що відстань між ними була невеликою, ці миті контакту створювали відчуття тепла і привітання в серці Метта. Можливо, це був лише швидкоплинний момент, але для Метта він став маленьким акордом дружелюбності в сірій повсякденності.