Фіорд

Лісбет повертається до рідного норвезького села з чоловіком Міхаєм і п’ятьма дітьми. До цього вони жили в Румунії, де дотримувалися суворих родинних правил і виховували дітей у вірі. Після переїзду подружжя намагається зберегти цей порядок. Поруч мешкають Гальберги, з якими Георгіу починають дружити. Діти проводять час разом і знайомляться з іншим способом життя. Те, що в одній сім’ї вважають природною свободою, в іншій може бути неприпустимим. Дорослі помічають ці розбіжності, але продовжують спілкуватися. Одного дня в школі бачать синці на тілі Елії, доньки Міхая та Лісбет. Постає питання про їхнє походження. Під підозрою опиняються батьки, а разом із ними й правила, за якими живе вся родина. Перевірка змушує подружжя відповідати на запитання про повсякденне життя дітей. Міхай і Лісбет переконані, що їх неправильно розуміють. Представники служб мають з’ясувати, чи є загроза для дітей, і не готові покладатися лише на слова дорослих. Після втручання влади сім’ю розділяють. Батьки намагаються повернути дітей, а колишні стосунки із сусідами проходять випробування недовірою. Кожна сторона обстоює своє розуміння турботи, поки самі діти змушені жити з наслідками рішень, яких не ухвалювали.