Повість про кінець світу

Раз в 1000 років Зевс, владика Олімпу, влаштовує нараду богів. На подібних зборах обговорюється доля людства. Прийшовши до висновку, що люди не тільки зневажливо ставляться до того, що дають їм могутні створіння, а й згубно впливають на все, що їх оточує, представники давньогрецької міфології приходять до невтішного висновку. Творці світу вирішують покарати, а точніше, знищити людських особин. Неподобство, яке влаштовують улюбленці Прометея, переходить всі межі. Рішення виявляється практично одноголосним. Заперечення щодо ліквідації людської цивілізації виходить лише від одного учасника голосування. Особистістю, яка посміла не погодитися з більшістю жителів Олімпу, в тому числі і з Громовержцем, виявляється Брюнхільда — одна з 13 валькірій-напівбогів. Героїня оскаржує рішення Божественної Ради: вона пропонує суддям альтернативу, а саме бій, членами якого повинні стати і боги, і люди. Могутні істоти, не роздумуючи, погоджуються з пропозицією валькірії. Олімпійці перебувають у переконанні, що ніхто з людей не здатний скласти їм конкуренцію.