Золото МакКенни

1874 рік. Гедліберзький шериф МакКенна у випадковій сутичці смертельно ранить Старого Койота — одного з вождів апачів. У нього шериф знаходить план місцезнаходження Золотого Каньйону, де, згідно з легендою, знаходяться незліченні золоті розсипи. Легенда свідчить, що це золото апачі знайшли багато років тому. Воно охороняється духами. І поки апачі його не чіпатимуть, вони будуть сильні. Багато хто робив спроби знайти це золото. Легенда також розповідає про те, як якийсь Адамс знайшов Каньйон, але апачі зловили його і випалили очі, щоб він не зміг нікого сюди привести. З тих пір золотий Каньйон називають і Каньйоном Сліпого Адамса. МакКенна спалює карту. У цей час відомий мексиканський бандит Джон Колорадо зі своєю зграєю (що складається з мексиканців і індіанців-апачів) захоплює будинок судді Бергмана і його дочки Інги, щоб відсидітися там, а заодно розжитися кіньми і продовольством. Бандити беруть з собою Інгу, а індіанець Хачіта вбиває суддю, що схопився за зброю. Їм вдається захопити зненацька і МакКенну, який риє могилу для Койота. Колорадо знає, що у МакКенни — феноменальна пам'ять, і пообіцявши йому Інгу, вирішує змусити МакКенну виступити в якості провідника.