Добраніч, і нехай щастить.

Події 1953 року були насичені політичними баталіями. Кожен висловлював свою думку, як міг, і лише щасливчики могли його озвучити на всю країну з екранів телевізорів. На телестудії відомої американської компанії збиралися відомі представники політики, шоумени, зірки екранів, які могли вільно заявити про особисте ставлення до того чи іншого політичного устрою. Таким нестримним тележурналістом був і Едвард Марроу. Він провокував своїх гостей телестудії на відверті і чесні відповіді. Якось раз в прямому ефірі Едвард заявив про свою підтримку комуністичної партії, що стало приводом для затяжної війни між ним і сенатором Джозефом Маккарті. Марроу через екрани телевізорів відстоював демократичні права громадян, що викликало дивні почуття, як у глядачів телепрограми, так і у його робочого колективу. Він буквально став героєм дня, і його опір впливовій людині дав тріщину в політичній кар'єрі для сенатора.