Щоденник покоївки

Служити людям може тільки дуже самовіддана людина. Ну, або той, у кого більше немає іншого вибору. Бути прислугою в будинку означає бути лагідною і спокійною людиною. Прислухатися до господарів і потурати кожному бажанню — прямий обов'язок. Однак, якщо власник будинку тиран, як вчинити в подібному випадку? Миритися з проблемою або повстати проти, подібний вибір постає перед кожною служницею. За часів, коли слуги були буденною справою в кожному домі, права і свободи зовсім не враховувалися, а тому доводилося мати сталевий характер, щоб продовжувати виконувати свою роботу. Найскладніше було тримати себе в руках, щоб не зірватися і не отримати ляпаса в покарання. Але піти теж було можна, якби було куди відправитися. Але якщо ж в цьому будинку, Вас тримає любов, то нікуди не дітися. Доведеться лише мовчки виконувати накази, смиренно і лагідно. Ця історія про молоду служницю, яка повідає глядачам про гордість і любов, навіть в умовах тиранії. Селестіна — молода дівчина з зовнішністю більш ніж привабливою. Її тіло завжди було предметом бажання оточуючих її чоловіків. Її життя круто змінюється, коли вона переїжджає з Парижа в новий будинок, з іншими господарями. Будинок провінційних поміщиків просякнутий заздрістю господині до молодої покоївки, а сама вона не дуже тепло зустрічає нову прислугу. Хоча чоловік господині безперечно радий новому жителю будинку, тому як зовнішність Селестіни привернула і його. Вона протягом довгого часу терпить прискіпливість господині і приставучий характер її чоловіка. Нескінченні домагання спочатку тільки розважали її, але потім вони стали прискіпливими. Тим більше, що в цьому будинку є персона по привабливіше ніж сам господар. Садівник з дуже важким характером і вічно мовчазний, він підкорив серце юної дівчини. Тепер вона готова терпіти будь-які приниження тиранів господарів, готова бігти на край світу, тільки лише, щоб бути поруч з коханим. У цій обителі грубості і неприязні він став єдиною віддушиною, за яку Селестіна відчайдушно чіпляється.